Актуальність дослідження українсько-польського культурного діалогу крізь призму театральних практик національних оперних театрів України зумовлена кількома важливими чинниками: сценічне мистецтво є виразним маркером інспірацій, взаємовпливів та запозичень культур; театральні практики є чутливим емоційним індикатором до суспільних настроїв та віддзеркаленням знакових подій як соціуму, так індивідуального світогляду митців цієї галузі творчості; вияв різноманітних форм комунікацій між подібними інституціями є статистичним показником інтенсивності міжнародних культурних зв’язків; культурно-мистецький діалог між сусідніми державами є рефлектором ступеню взаємного інтересу до країни комунікатора.