Вступ. Практики культурно-мистецьких міжнародних зав'язків у контексті сучасних глобалізаційних процесів, зокрема загрозливого політичного перерозподілу сфер впливу держав-антагоністів, залишаються гостро актуальною ділянкою дослідження. Метою статті стало з'ясування специфіки розвитку культурно-мистецького діалогу українських і польських театрів, опублікованого в українських фахових періодичних виданнях упродовж 2014–2023 рр. Відповідно завданнями роботи є визначення ступеня наукового опрацювання досліджуваної проблеми; аналіз культурно-творчого українсько-польського діалогу на матеріалах українськомовної спеціалізованої періодики. Обрано методи дослідження: спостереження, аналіз, порівняння та експеримент, результат якого підтвердив робочі гіпотези; підходи в дослідженні: аксіологійний, інформаційний, системний, історичний; принципи: системності, практик і всезагального зв'язку. Методи. Культурний діалог, до якого належна культурна дипломатія з її концепцією "м'якої сили", є одним із ключових комунікативних засобів взаєморозуміння. Особливе місце у цьому процесі посідає театральне мистецтво. Результати. Стаття є результатом аналізу публікацій, які присвячені українсько-польським культурним зв'язкам у періодичних українських друкованих і електронних виданнях з театрознавчої проблематики періоду 2014–2023 рр., головно в часописах "Український театр", "Просценіум", "Кіно-Театр". Поштовхом до реалізації запропонованої наукової розвідки стало емпіричне вивчення спеціалізованої польської періодики 2000–2010 рр., результати якого опубліковано у статті "Культурно-мистецький діалог українських театрів на сторінках польської періодики початку ХХІ століття". Висновки підтверджують, що відображення інтенсивності творчих комунікацій театральних колективів обох країн в українськомовних періодичних виданнях ілюструє деякі показники зацікавленості в міжнародних контактах на національному, інституційному й особистісному рівнях. Висновки. Отримані якісні дані важливі не тільки для міждисциплінарних досліджень в царині культурології, а й для ефективної роботи культурної дипломатії, культурних антропологів, соціологів, політологів, журналістів, мистецтвознавців загалом та критиків театрального мистецтва зокрема.