У статті представлено трансформаційні особливості культурного діалогу з галузі театрального мистецтва між Україною та Польщею за останнє десятиліття, що становить наукову проблему дослідження і є актуальною для вивчення, оскільки у наукових колах інтерес до культурної дипломатії постійно зростає. Мета публікації – оприлюднити результати аналізу цієї проблеми. Відповідно постало завдання – систематизувати виявлені театральні практики поміж українцями та поляками. Методологічна основа базується на якісному методі дослідження з використанням культурологічного, системного та історико-порівняльного аналізів. Звернено увагу на коректне вживання дефініцій і поняттєвого апарату. До уваги бралися насамперед інтернет-джерела, зміст яких наповнений корисною інформацією про українсько-польські театральні зв’язки. Зроблено спробу систематизувати різновиди цих двосторонніх сценічних практик. У цьому полягає новизна представленого дослідження. У результаті було виявлено, що в основному вони функціонують, окрім безпосередньої театральної діяльності у вигляді гастролей, участі у фестивалях, постановок спектаклів, читок сценаріїв та перформансів, а також у видавничій діяльності (рецензії, огляди, статті тощо), діяльності профільних інституцій (науково-дослідна робота, стипендії, резиденції, конференції), навчально-освітньої діяльності. Широта заангажованості українських акторів та інших працівників театрального мистецтва на польських сценічних майданчиках пов’язана насамперед із повномасштабною воєнною ескалацією росіян на територію України з 24 лютого 2022 р., яка стала жахливою фазою російсько-української війни, розпочатої владою путіна у лютому 2014 р. Очевидно, що основною тематикою репрезентації української культури у польському культурному середовищі є війна, злочини росіян та загроза миру в усьому світі, меншою мірою – викриття соціально-побутових, особистісних проблем. Важливим аспектом у цих двосторонніх дружніх контактах стала усестороння підтримка польських театральних інституцій, у тому числі й фінансово. Практичне значення дослідження полягає у з’ясуванні місця і ролі театру у культурній дипломатії та ефективному його використанні в міжнародних зв’язках. Зроблено висновок, що у контексті історії розвитку українсько-польських взаємин відчутні позитивні зрушення, які набули доволі тісних культурних комунікацій. Систематизовані різновекторні прояви театральних практик на прикладі українсько-польського культурного діалогу знадобляться для аналізу діяльності культурного діалогу між українськими театральними митцями та представниками цієї ж галузі в інших європейських країнах, що, відповідно, дасть цільну картину сучасної міжнародної театральної комунікації.

Systematization of Forms of Theatrical Practices in the Contemporary Ukrainian-Polish Cultural Dialogue This article explores the transformative features of the cultural dialogue between Ukraine and Poland in theater arts over the last decade, presenting a scientific problem that is relevant and increasingly interesting to the academic community due to the growing focus on cultural diplomacy. The publication aims to share the results of analyzing this issue. Consequently, it undertakes the task of systematizing the identified theatrical practices between Ukrainians and Poles. The methodological foundation relies on qualitative research methods, employing cultural, systemic, and historical-comparative analyses, emphasizing the correct use of definitions and conceptual frameworks. Primarily, it considers internet sources filled with valuable information on Ukrainian-Polish theatrical connections and attempts to systematize the varieties of these bilateral stage practices, marking the novelty of this research. The findings reveal that these practices mainly function beyond direct theatrical activities such as tours, festival participations, play productions, script readings, and performances, also in publishing (reviews, overviews, articles), the work of specialized institutions (research, scholarships, residencies, conferences), and educational activities. The extensive involvement of Ukrainian actors and other theater professionals in the Polish stages is primarily associated with the full-scale military escalation by russia in Ukraine since February 24, 2022, marking a horrific phase of the russian-Ukrainian war initiated by putin’s regime in February 2014. The representation of Ukrainian culture in Poland primarily revolves around the war, russian crimes, and the global peace threat, with less emphasis on exposing social, every day, and personal issues. An essential aspect of these bilateral friendly contacts has been the comprehensive support from Polish theatrical institutions, including financial aid. The study’s practical significance lies in clarifying the role and place of theater in cultural diplomacy and its practical use in international relations. The conclusion notes positive shifts in the history of Ukrainian-Polish relations, leading to close cultural communications. The systematized diverse manifestations of theatrical practices in the Ukrainian-Polish cultural dialogue will help analyze the activity of cultural dialogue between Ukrainian theater artists and their counterparts in other European countries, thereby providing a complete picture of contemporary international theatrical communication.